шапкувати

шапкува́ти

-ую, -уєш, недок., перед ким, кому, до кого, заст. кого, розм.

Знімати шапку, вітаючи когось.

|| Запобігливо вітатися, вклоняючись і знімаючи шапку.

|| перен. Звертатися з проханням до кого-небудь, просити про щось.

|| Виявляючи покору, запобігати перед ким-небудь.

Значення в інших словниках

1. шапкувати — УКЛОНЯТИСЯ; (перед ким) холопствувати, стелитися, запобігати ласки у кого; (перед ким, за що) клопотатися.  Словник синонімів Караванського
2. шапкувати — див. вітати; просити  Словник синонімів Вусика
3. шапкувати — ШАПКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перед ким, кому, до кого, заст., кого, розм. Знімати шапку, вітаючи когось; // Запобігливо вітатися, вклоняючись і знімаючи шапку. [Зеленський:] От і шапкуй перед хлопом! Не можна інакше: силу має, .. треба загодить! (І.  Словник української мови у 20 томах
4. шапкувати — шапкува́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
5. шапкувати — ВІТА́ТИСЯ з ким, до кого (при зустрічі виражати словами, жестом, стисканням рук доброзичливість, добрі побажання), ВІТА́ТИ, ЗДОРО́ВКАТИСЯ, ЗДОРО́ВАТИСЯ розм., ЗДОРО́ВКАТИ діал.; ЧОЛО́МКАТИСЯ розм. (з поклоном), ПОКЛОНЯ́ТИСЯ рідше; ШАПКУВА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
6. шапкувати — Шапкува́ти, -ку́ю, -ку́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. шапкувати — ШАПКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перед ким, кому, до кого, заст. кого, розм. Знімати шапку, вітаючи когось; // Запобігливо вітатися, вклоняючись і знімаючи шапку. [Зеленський:] От і шапкуй перед хлопом! Не можна інакше: силу має, ..треба загодить! (К.  Словник української мови в 11 томах
8. шапкувати — Шапкува́ти, -ку́ю, -єш гл. Снимать шапку, стоять безъ шапки, низкопоклонничать. Шапкує перед нею. Мнж. 112. Первий чоловік у громаді, котрому всі шапкували й поважали. О. 1862. IV. 74. По мові сій шапкую вас, вітаю та й до домівок з миром одпускаю. К. Бай. 23.  Словник української мови Грінченка