Великий тлумачний словник сучасної мови

швидкоминучий

швидкомину́чий

-а, -е.

Те саме, що скороминущий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. швидкоминучий — див. швидкий  Словник синонімів Вусика
  2. швидкоминучий — ШВИДКОМИНУ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що скоромину́щий. За цей рік він став не тільки старшим, а й дорослішим. Все зовнішнє і швидкоминуче втратило для нього будь-яку цінність (С. Голованівський);...  Словник української мови у 20 томах
  3. швидкоминучий — швидкомину́чий прикметник  Орфографічний словник української мови
  4. швидкоминучий — НЕДОВГОВІ́ЧНИЙ (який не може існувати, жити, діяти протягом тривалого часу); МИНУ́ЩИЙ, СКОРОМИНУ́ЩИЙ (СКОРОМИНУ́ЧИЙ) підсил., ШВИДКОМИНУ́ЧИЙ підсил., ШВИДКОПЛИ́ННИЙ підсил., перев. поет., БИСТРОПЛИ́ННИЙ підсил. поет., МИТТЄ́ВИЙ (МИТТЬОВИ́Й рідше) підсил.  Словник синонімів української мови
  5. швидкоминучий — ШВИДКОМИНУ́ЧИЙ, а, е. Те саме, що скоромину́щий. За цей рік він став не тільки старшим, а й дорослішим. Все зовнішнє і швидкоминуче втратило для нього будь-яку цінність (Голов., Тополя.., 1965, 180);...  Словник української мови в 11 томах