Великий тлумачний словник сучасної мови

швякнути

швя́кнути

-ну, -неш, док., перех. і неперех., діал.

Однокр. до швякати.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. швякнути — ШВЯ́КНУТИ, ну, неш, док., кого, що, по кому – чому, діал. Однокр. до швя́кати. Соляр щосили швякнув мене батогом по ногах так, що я аж підскочив з болю (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  2. швякнути — швя́кнути дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
  3. швякнути — ШМАГА́ТИ (ударяти, бити чимсь гнучким), ХЛЬО́СКАТИ, ХЛЬО́СТА́ТИ, НАХЛЬО́СТУВАТИ, СТЬОБА́ТИ, НАСТЬО́БУВАТИ, ХЛЯ́СКАТИ розм., ХВИ́СЬКАТИ розм., ЦВЬОХАТИ (ЦЬВО́ХАТИ) розм., ЦЬВО́ХКАТИ (ЦВЬО́ХКАТИ) розм., ШМО́РГАТИ розм., ШЛЬО́ГАТИ діал., ШВЯ́КАТИ діал.  Словник синонімів української мови
  4. швякнути — ШВЯ́КНУТИ, ну, неш, док., перех. і неперех., діал. Однокр. до швя́кати. Соляр щосили швякнув мене батогом по ногах так, що я аж підскочив з болю (Фр., II, 1950, 16).  Словник української мови в 11 томах