шельмин

ше́льмин

-а, -е.

Прикм. до шельма.

|| Належний шельмі.

|| Власт. шельмі.

Значення в інших словниках

1. шельмин — ШЕ́ЛЬМИН, а, е. Прикм. до ше́льма; належний шельмі. Я вам! Я вам, шельмині вилупки! – гукнула люто на всю вулицю Параска (Панас Мирний).  Словник української мови у 20 томах
2. шельмин — ше́льмин прикметник  Орфографічний словник української мови