шепнути

шепну́ти

-ну, -неш, док., перех. і неперех.

1》 Однокр. до шептати 1-3).

|| розм. Доносити на кого-небудь.

2》 розм. Те саме, що порадити 1).

Значення в інших словниках

1. шепнути — див. сказати  Словник синонімів Вусика
2. шепнути — ШЕПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., кому, що і без дод. 1. Однокр. до шепта́ти 1–3. Килина одхилила двері й щось шепнула до Терлецької (І. Нечуй-Левицький); Майор шепнув мені, що в нього є до мене конфіденціальна розмова (В.  Словник української мови у 20 томах
3. шепнути — шепну́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
4. шепнути — ДОНО́СИТИ на кого (перев. таємно подавати відомості з обвинуваченням кого-небудь у чомусь), ПОКА́ЗУВАТИ, ВИКА́ЗУВАТИ кого, КА́ПАТИ розм., НАКА́ПУВАТИ розм., Я́БЕДНИЧАТИ зневажл., ФІСКА́ЛИТИ зневажл., ТОПИ́ТИ кого, розм., ШЕПТА́ТИ розм., ДОКА́ЗУВАТИ заст.  Словник синонімів української мови
5. шепнути — ШЕПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех. 1. Однокр. до шепта́ти 1-3. Килина одхилила двері й щось шепнула до Терлецької (Н.-Лев., III, 1956, 45); Майор шепнув мені, що в нього є до мене конфіденціальна розмова (Логв.  Словник української мови в 11 томах
6. шепнути — Шепнути, -пну, -неш гл. Однокр. отъ шептати. Шепнуть.  Словник української мови Грінченка