шерстистий

шерсти́стий

-а, -е.

1》 Покритий шерстю (у 1 знач.); з довгою й густою шерстю.

2》 Те саме, що ворсистий.

|| Уживається як складова частина ботанічних назв, термінів.

Значення в інших словниках

1. шерстистий — [шеирстистией] м. (на) -стому/ -с'т'ім, мн. -с'т'і  Орфоепічний словник української мови
2. шерстистий — ШЕРСТИ́СТИЙ, а, е. 1. Покритий шерстю (у 1 знач.); з довгою й густою шерстю. Шерстистий носорог. 2. Те саме, що ворси́стий; // Уживається як складник ботанічних назв, термінів.  Словник української мови у 20 томах
3. шерстистий — шерсти́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
4. шерстистий — ШЕРСТИ́СТИЙ (з довгою і густою шерстю); ВОВНИ́СТИЙ, РУНИ́СТИЙ також с. г. (перев. про овець, кіз). Поблизу Києва знайшли череп шерстистого носорога (з журналу); Маємо все: ліси й води, коні швидкі, корови молочні, вівці вовнисті (П.  Словник синонімів української мови
5. шерстистий — ШЕРСТИ́СТИЙ, а, е. 1. Покритий шерстю (у 1 знач.); з довгою й густою шерстю. У другій половині XVIII ст. академік Петербурзької Академії наук...  Словник української мови в 11 томах