широкомовний

широкомо́вний

-а, -е.

1》 Признач. для широкомовлення.

2》 Який містить багато слів; багатослівний.

|| Який містить численні й різноманітні обіцянки.

3》 Те саме, що пишномовний 2).

Значення в інших словниках

1. широкомовний — ШИРОКОМО́ВНИЙ, а, е. 1. Признач. для широкомовлення. 21 серпня 1922 року в Москві почала передачі перша державна центральна широкомовна радіостанція (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
2. широкомовний — широкомо́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. широкомовний — БАГАТОМО́ВНИЙ (який має звичку висловлюватися надто широко, докладно), БАГАТОСЛІ́ВНИЙ рідше, ВЕЛЕМО́ВНИЙ, ВЕЛЕРЕЧИ́ВИЙ заст., ірон., ШИРОКОМО́ВНИЙ рідше, ВЕЛИКОМО́ВНИЙ рідше.  Словник синонімів української мови
4. широкомовний — ШИРОКОМО́ВНИЙ, а, е. 1. Признач. для широкомовлення. 21 серпня 1922 року в Москві почала передачі перша державна центральна широкомовна радіостанція нашої країни (Рад. Укр., 21.УІІІ 1962, 4).  Словник української мови в 11 томах
5. широкомовний — Широкомовний, -а, -е Многорѣчивый. Іде султан, покинувши в дивані башів та визірів широкомовних. К. МБ. XII. 269.  Словник української мови Грінченка