шифратор

шифра́тор

-а, ч., спец.

1》 Пристрій для кодування сигналів зв'язку, телемеханіки, радіолокації і т. ін.

2》 Апаратний або програмний пристрій, що змінює характер подання інформації за рахунок зміни принципів кодування.

3》 Блок ЕОМ, що виконує перетворення вхідних сигналів.

Значення в інших словниках

1. шифратор — [шиефратор] -ра, м. (на) -р'і, мн. -рие, -р'іў  Орфоепічний словник української мови
2. шифратор — ШИФРА́ТОР, а, ч., спец. Пристрій, який змінює характер подання інформації за рахунок зміни принціпів кодування для сигналів зв'язку, телемеханіки, радіолокації і т. ін.  Словник української мови у 20 томах
3. шифратор — шифра́тор іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови