Великий тлумачний словник сучасної мови

шишконіс

шишконі́с

оса, ч.

Порода гусей, що мають наріст біля основи дзьоба.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. шишконіс — ШИШКОНІ́С, но́са, ч. Порода гусей, що мають наріст біля основи дзьоба. Китайські гуси [походять] від гуся-шишконоса, африканські – від дикого єгипетського (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  2. шишконіс — шишконі́с іменник чоловічого роду, істота порода гусей  Орфографічний словник української мови
  3. шишконіс — ШИШКОНІ́С, но́са, ч. Порода гусей, що мають наріст біля основи дзьоба. Китайські гуси [походять] від гуся-шишконоса, африканські — від дикого єгипетського (Птахівн., 1955, 18).  Словник української мови в 11 томах