шкентель

шке́нтель

-я, ч., спец.

Порівняно короткий сталевий або прядивний трос (перев. з петлею на кінці).

Значення в інших словниках

1. шкентель — ШКЕ́НТЕЛЬ, я, ч., спец. Порівняно короткий канат (перев. з петлею на кінці) суднового вантажного пристрою.  Словник української мови у 20 томах
2. шкентель — шке́нтель іменник чоловічого роду трос  Орфографічний словник української мови
3. шкентель — шке́нтель (голл. schenkel) порівняно короткий сталевий або прядив’яний трос (переважно з огоном на кінці).  Словник іншомовних слів Мельничука