шкулкий

шкулки́й

шкулький, -а, -е, діал.

Дошкульний. Шкулкі слова. Шкулький вітер.

Значення в інших словниках

1. шкулкий — див. хвисьский  Словник синонімів Вусика
2. шкулкий — ШКУЛКИ́Й, ШКУЛЬКИ́Й, а́, е́, діал. Дошкульний. Я ж думала, да що нагайка не шкулька. Де ударить, то розсядеться й шкурка (П. Чубинський); Неймовірна гіперболізація образів – шкульке місце здібного поета (із журн.); Шкулкі слова; Шкулький вітер.  Словник української мови у 20 томах
3. шкулкий — шкулки́й прикметник дошкульний діал.  Орфографічний словник української мови
4. шкулкий — ШКУЛКИ́Й, ШКУЛЬКИ́Й, а́, е́, діал. Дошкульний. Я ж думала, да що нагайка не шпулька. Де ударить, то розсядеться й шкурка (Чуб., V, 1874, 595); Неймовірна гіперболізація образів — шкульке місце здібного поета(Вітч., 3, 1964, 107); Шкулкі слова; Шкулький вітер.  Словник української мови в 11 томах
5. шкулкий — Шкулкий, шкулький, -а, -е 1) Донимающій. Я ж думала, до що нагайка не шкулка, де ударить, то розсядеться й шкурка. н. п. Шкулкий вітер. Конст. у. 2) Чувствительный. Шкулке місце.  Словник української мови Грінченка