шкірка

шкі́рка

-и, ж.

1》 Зменш. до шкіра 1), 2).

|| розм. Тонка прозора плівка на деяких гастрономічних виробах (перев. з поліетилену та інших хімічних сполук).

|| Тонкий покрив чого-небудь.

2》 Цупка оболонка, зовнішній покрив листка, стебла, кореня, плоду рослини.

Значення в інших словниках

1. шкірка — див. кора  Словник синонімів Вусика
2. шкірка — [шк’ірка] -ркие, д. і м. -рц'і, р. мн. -рок  Орфоепічний словник української мови
3. шкірка — (овочева) шкоринка  Словник чужослів Павло Штепа
4. шкірка — ШКІ́РКА, и, ж. 1. Зменш. до шкі́ра 1, 2. Серед шкірок білки і горностая були дві чорнобурі лисиці дивної краси (І. Багмут); Жабі пригадала, що у неї є ще прихованих за шкіркою ридикюля двадцять царських п'ятисоток (Олесь Досвітній); Сало було ніжне...  Словник української мови у 20 томах
5. шкірка — шкі́рка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
6. шкірка — КОРА́ (верхній затверділий шар чогось), ШКУ́РА розм.; КІ́РКА, ШКУ́РКА, ШКІ́РКА (тонка). Зима конала. Весняний подих точив зашкарублу крижану кору, що вкрила землю (О.  Словник синонімів української мови
7. шкірка — ШКІ́РКА, и, ж. 1. Зменш. до шкі́ра 1, 2. Серед шкірок білки і горностая були дві чорнобурі лисиці дивної краси (Багмут, Опов., 1959, 30); Жабі пригадала,що у неї є ще прихованих за шкіркою ридикюля двадцять царських п’ятисоток (Досв., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
8. шкірка — Шкірка, -ки ж. ум. отъ шкіра.  Словник української мови Грінченка