Значення в інших словниках
-
шляхтянин —
ШЛЯХТЯ́НИН, а, ч., рідко. Те саме, що шля́хтич. Скільки тих сварок було серед шляхтян..! (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).
Словник української мови у 20 томах
-
шляхтянин —
шляхтя́нин іменник чоловічого роду, істота шляхтич рідко
Орфографічний словник української мови
-
шляхтянин —
ДВОРЯНИ́Н (особа, що належить до дворянства), ШЛЯ́ХТИЧ, ШЛЯХТЯ́НИН рідше. Смерть не розбирає чина, а бере селянина і дворянина (прислів'я); — Я, бачите, не з міщан. Я дворянин, шляхтич, як нас тут звуть (І.
Словник синонімів української мови
-
шляхтянин —
ШЛЯХТЯ́НИН, а, ч., рідко. Те саме, що шля́хтич. Скільки тих сварок було серед шляхтян..! (Міпк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 328).
Словник української мови в 11 томах