шмаркання

шма́ркання

-я, с., розм.

Дія за знач. шмаркати і звуки, утворювані цією дією.

Значення в інших словниках

1. шмаркання — ШМА́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шма́ркати і звуки, утворювані цією дією. – Я згадав сьогодні батька, мамо... – Відповіді нема. Тиша, потім підозріле шмаркання (П. Загребельний).  Словник української мови у 20 томах
2. шмаркання — шма́ркання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
3. шмаркання — ШМА́РКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. шма́ркати і звуки, утворювані цією дією. — Я згадав сьогодні батька, мамо…— Відповіді нема. Тиша, потім підозріле шмаркання (Загреб., День.., 1964, 364).  Словник української мови в 11 томах