шолом

шоло́м

-а, ч.

1》 Старовинний військовий металевий головний убір, що захищає від удару холодною зброєю.

2》 Спеціальний головний убір, що застосовується у військовій справі, на виробництві, в спорті, побуті для захисту голови й шиї від поранень, травм, холоду, сонячного проміння, опіків і т. ін.

|| Герметично прикріплена верхня частина одягу, обладнана спеціальними приладами для подачі кисню, їжі тощо.

3》 Роговий наріст без форми, який подекуди покриває верх голови самця козулі.

Значення в інших словниках

1. шолом — (з кулькою на шолопочку) шишак; суч. каска; шоломок.  Словник синонімів Караванського
2. шолом — [шолом] -ма, м. (на) -м'і, мн. -мие, -м'іў  Орфоепічний словник української мови
3. шолом — ШОЛО́М, а, ч. 1. Старовинний військовий металевий головний убір, що захищав від удару холодною зброєю. Роберт неначе річ держав, Змагався, боронився, Зняв потім з голови шолом і людові вклонився (Леся Українка)...  Словник української мови у 20 томах
4. шолом — шоло́м іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
5. шолом — А, ч. Презерватив. Шолом натягни, бо знаєш, скільки зараз різної гидоти ходить.  Словник сучасного українського сленгу
6. шолом — ШОЛО́М (старовинний військовий металевий головний убір), ШЛЕМ заст.; ШИША́К (з вістрям і кулькою на кінці). По п'ять чоловік у ряд їхали дружинники,.. виблискували проти сонця щити й шоломи (А.  Словник синонімів української мови
7. шолом — Шоло́м, -ма; -ло́ми, -мів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. шолом — ШОЛО́М, а, ч. 1. Старовинний військовий металевий головний убір, що захищав від удару холодною зброєю. Роберт неначе річ держав. Змагався, боронився, Зняв потім з голови шолом і людові вклонився (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
9. шолом — Те саме, що і охлупень.  Архітектура і монументальне мистецтво