шпинь —
Шпинь, -ня м. 1) Шипъ, нарѣзываемый на той части спицы, которая должна входить въ ступицу. Сумск. у. 2) Часть веретена. см. веретено. 3) Часть моталки. Шпинь з витушки встроми на вулиці. Драг. 34. --------------- Шпинь, -ня м. = шпеник.
Словник української мови Грінченка