Великий тлумачний словник сучасної мови

штифтовий

штифтови́й

-а, -е.

Прикм. до штифт.

|| Скріплений за допомогою штифтів.

|| Який має штифти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. штифтовий — [штиефтовий] м. (на) -вому/-тоув'ім, мн. -тоув'і  Орфоепічний словник української мови
  2. штифтовий — ШТИФТОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до штифт; // Скріплений за допомогою штифтів.; // Який має штифти. Коли горох у снопах не пересушений, його можна молотити на молотарках із штифтовими барабанами (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. штифтовий — штифтови́й прикметник  Орфографічний словник української мови
  4. штифтовий — ШТИФТОВИ́Й, а́, е́. Прикм. до штифт; // Скріплений за допомогою штифтів; // Який має штифти. Коли горох у снопах не пересушений, його можна молотити на молотарках з штифтовими барабанами (Зерн. боб. культ., 1956, 41).  Словник української мови в 11 томах