Великий тлумачний словник сучасної мови

штриконути

штрикону́ти

-ну, -неш, док., однокр., перех. і неперех.

Підсил. до штрикнути.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. штриконути — див. колоти  Словник синонімів Вусика
  2. штриконути — ШТРИКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., кого, що. Підсил. до штрикну́ти. – Отут! Ось дайте руку, я вам покажу! Отут-отут! Ото-то-то!! Ой! Як тільки щось важкеньке візьму, чи вила, чи лопату, – воно як штриконе, – криком кричу! (Остап Вишня).  Словник української мови у 20 томах
  3. штриконути — штрикону́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  4. штриконути — ВСТРОМЛЯ́ТИ (УСТРОМЛЯ́ТИ) що (уводити щось гостре всередину чогось), ВСТРО́МЛЮВАТИ (УСТРО́МЛЮВАТИ), ЗАСТРО́МЛЮВАТИ, ЗАСТРОМЛЯ́ТИ, СТРОМЛЯ́ТИ, ВТИКА́ТИ (УТИКА́ТИ), ЗАТИКА́ТИ, ШТРИКА́ТИ чим, ВГЛИ́БЛЮВАТИ (УГЛИ́БЛЮВАТИ) рідше; ВГАНЯ́ТИ (УГАНЯ́ТИ)...  Словник синонімів української мови
  5. штриконути — ШТРИКОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., однокр., перех. і неперех. Підсил. до штрикну́ти. — Отут! Ось дайте руку, я вам покажу! Отут-отут! Ото-то-то!! Ой! Як тільки щось важкеньке візьму, чи вила, чи лопату,— воно як штриконе,— криком кричу! (Вишня, І, 1956, 351).  Словник української мови в 11 томах
  6. штриконути — Штриконути, -ну, -неш гл. Съ силой кольнуть, пырнуть, ткнуть.  Словник української мови Грінченка