шукач
-а, ч.
1》 Людина, зайнята розшуками чого-небудь.
|| Особа, яка (перев. професійно) займається відкриттям, розшуками родовищ копалин, рослин, нових шляхів і т. ін. Шукач пригод.
2》 розм. Те саме, що шпик II.
3》 перев. у сполуч. зі сл. собака. Службовий собака з гострим чуттям, який відшукує кого-, що-небудь за слідами.
4》 тех. Механізм, пристрій, який автоматично знаходить що-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови