щезлий

ще́злий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до щезнути.

Значення в інших словниках

1. щезлий — ЩЕ́ЗЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ще́знути. Полонена татарка Патиме, покоївка пані Роксолани, не дуже, правда, й старалася щезлого Роздобудька шукати (О. Ільченко).  Словник української мови у 20 томах
2. щезлий — ще́злий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
3. щезлий — ЩЕ́ЗЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ще́знути. Полонена татарка Патиме, покоївка пані Роксолани, не дуже, правда, й старалася щезлого Роздобудька шукати (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 454).  Словник української мови в 11 томах