щепко

ще́пко

присл., діал.

Точно, без відхилень.

Значення в інших словниках

1. щепко — Щепко нар. Точно, безъ походу. Казна, щепко важить. Лубен. у. (В. Леонтовичъ).  Словник української мови Грінченка