ягнятник

ягня́тник

-а, ч.

1》 орн. Великий хижий гірський птах родини яструбових, який живиться падаллю (зокрема кістками), зрідка птахами та іншими дрібними тваринами.

2》 розм., зах. Вівчар, який пасе ягнят.

Значення в інших словниках

1. ягнятник — ЯГНЯ́ТНИК, а, ч. 1. Великий хижий гірський птах родини яструбових, який живиться падаллю (зокрема кістками), зрідка птахами та іншими дрібними тваринами. 2. розм. Вівчар, який пасе ягнят; чабан.  Словник української мови у 20 томах
2. ягнятник — ягня́тник 1 іменник чоловічого роду, істота хижий птах ягня́тник 2 іменник чоловічого роду, істота вівчар ягня́тник 3 іменник чоловічого роду приміщення для ягнят  Орфографічний словник української мови
3. ягнятник — ЯГНЯ́ТНИК, а, ч. 1. орн. Великий хижий гірський птах родини яструбових, який живиться падлом (зокрема кістками), зрідка птахами та іншими дрібними тваринами. 2. розм. Вівчар, який пасе ягнят.  Словник української мови в 11 томах
4. ягнятник — Ягнятник, -ка м. Пастухъ ягнятъ. Вх. Зн. 84.  Словник української мови Грінченка