янус
я́нус
-а, ч.
1》 У давньоримській міфології – бог часу, початку й кінця будь-чого; зображували з двома обличчями – старим і молодим, оберненими в різні боки.
2》 перен. Дворушник, підступна людина.
Великий тлумачний словник сучасної української мови