ячество

я́чество

-а, с., розм.

Безцеремонне висування на перший план самого себе, свого "я" як вияв егоїзму.

Значення в інших словниках

1. ячество — я́чество іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. ячество — Я́ЧЕСТВО, а, с., розм. Безцеремонне висування на перший план самого себе, свого «я» як вияв егоїзму. Побутують же ще на нашій сцені так зване «ячество», «прем’єрство», зарозумілість, які завдають серйозної шкоди всюди, де б вони не з’явились (З глибин душі, 1959, 32).  Словник української мови в 11 томах