єдиновірство

єдинові́рство

-а, с.

1》 Визнання однієї з ким-небудь віри; спільність релігії.

2》 Течія в старообрядництві, прихильники якої визнають православне духовенство, але зберігають старописні ікони та богослужбові стародруки.

Значення в інших словниках

1. єдиновірство — ЄДИНОВІ́РСТВО. 1. Визнання однієї з ким-небудь віри; спільність релігії. Мотивом вибору гетьманського уряду союзником московського царя було єдиновірство, православне віровизнання (із журн.  Словник української мови у 20 томах
2. єдиновірство — єдинові́рство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
3. єдиновірство — ЄДИНОВІ́РСТВО, а, с. 1. Визнання однієї з ким-небудь віри; спільність релігії. 2. Течія в старообрядництві, прихильники якої визнають православне духовенство, але зберігають старописні ікони і богослужбові стародруки.  Словник української мови в 11 томах