ідолотворець

ідолотво́рець

-рця, ч.

1》 Той, хто творить собі ідола (кумира).

2》 перен. Той, хто фанатично обожнює якусь людину чи багатство.

Значення в інших словниках

1. ідолотворець — ідолотво́рець іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови