ідолянин

ідоля́нин

-а, ч., рел.

Те саме, що ідоловірець; поганин, язичник.

Значення в інших словниках

1. ідолянин — див. ідолопоклонник  Словник чужослів Павло Штепа
2. ідолянин — ідоля́нин іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. ідолянин — ІДОЛЯ́НИН, а, ч., рел. Те саме, що ідолові́рець; поганин, язичник. [Парвус:] Що ж до мене, я ідолянам не вступаю з шляху (Л. Укр., II, 1951, 346).  Словник української мови в 11 томах