ізокефалія

ізокефа́лія

-ї, ж.

У рельєфах та живопису – розміщення голів на одному рівні.

Значення в інших словниках

1. ізокефалія — ізокефалія (ісокефалія) (грец. — рівність) Композиційний принцип у монументальних живопису і рельєфі, згідно якому голови різних персонажів показувалися в одну лінію і на одному рівні, хоча вони відрізнялись розмірами і позами.  Архітектура і монументальне мистецтво