ікар

іка́р

-а, ч., міф.

1》 У давньогрецькій міфології – син Дедала, який хотів перелетіти море, але, занадто наблизившись до Сонця і втративши скріплені воском крила, загинув.

Політ Ікара перен. — сміливе прагнення, не здійснене за браком знань.

2》 Мала (діаметр близько кілометра) планета.

Значення в інших словниках

1. Ікар — Ікар – син Дедала, легендарного старогрецького будівника. Цар Кріта Мінос наказав ув'язнити Дедала та Ікара в лабіринт, збудований для потвори Мінотавра.  Словник крилатих висловів
2. Ікар — (грец. Ikaros), -а, ч. 1. У давньогрецькій міфології — юнак, син Дедала, який намагався перелетіти море на крилах, зроблених з пір'я, скріпленого воском. Ікар надто наблизився до Сонця, віск розтопився, й юнак загинув. 2. перен.  Словник поетичної мови Василя Стуса
3. ікар — іка́р (грец. "Ικαρος) 1. У давньогрецькій міфології син Дедала, який нібито злетів на крилах з пір’я, скріпленого воском, і наблизився до Сонця, через що віск розтопився, і крила розпалися. І. впав у море і загинув.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. Ікар — У грец. міфології син Дедала; на зроблених батьком з пір'я, скріпленого воском, крилах, відлетів з Криту, всупереч пересторогам Дедала надмірно наблизився до Сонця, віск на крилах розтопився, І. впав у море і потонув.  Універсальний словник-енциклопедія