Великий тлумачний словник сучасної мови

імітативний

імітати́вний

-а, -е.

Наслідувальний, несправжній, неоригінальний.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. імітативний — ІМІТАТИ́ВНИЙ, а, е. Те саме, що імітаці́йний. Інтерпретована з погляду землеробства магічна практика “засівання конопель” має багато спільного з новорічними звичаями посівання й імітативної оранки плугом (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  2. імітативний — імітати́вний прикметник  Орфографічний словник української мови