індича — Великий тлумачний словник сучасної мови

індича — індича́ іменник середнього роду, істота Орфографічний словник української мови
індича — Гиндича́ і індича́, -ча́ти, -ча́ті, -ча́м індича́ і гиндича́, -ча́ти, -ча́ті, -ча́м; -ча́та, -ча́т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
індича — ІНДИЧА́, а́ти, с. Пташа індички. Невеличка Катруся, бавлячись з індичатами, сама себе забавляла (Мирний, IV, 1955, 294); Тут же [у пташнику] ходили тільки сріблясті цесарки з молодняком, ..довгошиї індички та незграбні на вигляд індичата (Крот., Сини.., 1948, 287). Словник української мови в 11 томах