Великий тлумачний словник сучасної мови

інквізиторський

інквізи́торський

-а, -е.

1》 іст. Прикм. до інквізитор 1).

2》 перен. Надзвичайно жорстокий, дуже суворий.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. інквізиторський — інквізи́торський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. інквізиторський — ЖОРСТО́КИЙ (перев. про людину та її вчинки — позбавлений жалості, співчуття тощо), БЕЗЖА́ЛІСНИЙ, БЕЗЖА́ЛЬНИЙ, БЕЗСЕРДЕ́ЧНИЙ, НЕМИЛОСЕ́РДНИЙ, НЕМИ́ЛОСТИ́ВИЙ, ЛЮ́ТИЙ, БЕЗМИЛОСЕ́РДНИЙ рідше, ЖОРСТКИ́Й рідше; НЕЩА́ДНИЙ, НЕЛЮ́ДСЬКИЙ, ДИКУ́НСЬКИЙ...  Словник синонімів української мови
  3. інквізиторський — Інквізи́торський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. інквізиторський — ІНКВІЗИ́ТОРСЬКИЙ, а, е. 1. іст. Прикм. до інквізи́тор 1. 2. перен. Надзвичайно жорстокий, дуже суворий.  Словник української мови в 11 томах