інтропунітивний
інтропуніти́вний
-а, -е, псих.
Характеристика тенденції реагувати на фрустрацію, направляючи гнів і обвинувачення на себе; внутрішнє фокусування емоції, часто переживається як почуття провини або сорому.
Великий тлумачний словник сучасної української мови