Великий тлумачний словник сучасної мови

інтроспективний

інтроспекти́вний

-а, -е.

1》 Стос. до інтроспекції.

2》 Який займається самоспостереженням, самоаналізом.

Інтроспективна психологія — напрям у психології кінця 19 – початку 20 ст., представники якого вважали єдиним методом дослідження психічних явищ самоспостереження (інтроспекцію).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. інтроспективний — Себеузглядний  Словник чужослів Павло Штепа
  2. інтроспективний — інтроспекти́вний прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. інтроспективний — інтроспекти́вний заснований на інтроспекції; ¤ і. метοд у психології – самоспостереження, вивчення психічних процесів на основі суб’єктивного спостереження над власними психічними явищами.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. інтроспективний — Інтроспекти́вний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. інтроспективний — ІНТРОСПЕКТИВНИЙ, а, е. Стос. до інтроспекції. Інтроспективна психологія.  Словник української мови в 11 томах