ініціатива
ініціати́ва
-и, ж.
1》 Перший крок у якій-небудь справі; почин.
|| (перев. мн.) Пропозиція або почин, спрямовані на досягнення чого-небудь. Мирні ініціативи. Висувати ініціативи.
|| Активна провідна роль у будь-яких діях, заповзятливість.
За ініціативою чиєю; З ініціативи чиєї — за чиєюсь порадою, вказівкою, на чиюсь пропозицію.
Брати ініціативу у свої руки — випереджувати когось у дії, вчинку; самому братися за керування якоюсь дією.
2》 Здатність висувати нові ідеї, пропозиції; уміння самостійно розпочинати яку-небудь справу; заповзятливість.
Великий тлумачний словник сучасної української мови