іонізація

іоніза́ція

-ї, ж.

1》 фіз. Перетворення електрично нейтральних частинок середовища в електрично заряджені.

Іонізація газу — процес виникнення чи збільшення концентрації вільних заряджених частинок у газі.

Іонізація повітря — процес перетворення нейтральних атомів і молекул повітряного середовища в іони, що несуть позитивний або негативний електричний заряд.

Термічна іонізація — іонізація газу внаслідок дії високої температури.

Ударна іонізація газу — іонізація газу внаслідок співударяння його частинок.

2》 мед. Уведення в організм лікувальних речовин за допомогою йонів, збуджуваних електричним струмом у цих речовинах.

Значення в інших словниках

1. іонізація — іоніза́ція іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. іонізація — іоніза́ція утворення електрично заряджених частинок – іонів з електрично нейтральних частинок середовища.  Словник іншомовних слів Мельничука
3. іонізація — Виникнення заряджених частинок внаслідок відривання електрона (одного або кількох) від нейтрального атома чи молекули; для здійснення і. атомові (молекулі) має бути надана відповідна кількість енергії; і. може бути викликана, напр.  Універсальний словник-енциклопедія
4. іонізація — ІОНІЗА́ЦІЯ, ї, ж. 1. фіз. Перетворення електрично нейтральних частинок середовища в електрично заряджені. Процес іонізації полягає в електричній взаємодії заряджених частинок — альфа та бета — з електроном на оболонці атома або молекули речовини...  Словник української мови в 11 томах