іридій

іри́дій

-ю, ч.

Ir. Хімічний елемент, важкий тугоплавкий метал сірувато-білого кольору. З нього виготовляють тиглі для вирощування лазерних кристалів, коштовних каменів та ін.

Значення в інших словниках

1. іридій — Иридий — iridium — *Iridium — хімічний елемент, символ Ir, ат. н. 77; ат. м. 192,22. Належить до металів групи платини. Сріблясто-білий, дуже твердий та крихкий метал. Відкритий англ. хіміком C.Теннантом в 1804.  Гірничий енциклопедичний словник
2. іридій — іри́дій іменник чоловічого роду хімічний елемент  Орфографічний словник української мови
3. іридій — іри́дій [від грец. ιρις (ίριδος) – райдуга] хімічний елемент, символ Ir, ат. н. 77; сріблясто-білий, дуже твердий та крихкий метал; належить до платинових металів. Застосовують сплави І. з платиною у виробництві еталонів мір, сплав І. з рутенієм та родієм – у виробництві термопар тощо.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. іридій — Ir, хіміч. елемент з атомним числом 77; сріблясто-білий, твердий, важкий метал; хіміч.-нейтральний, належить до благородних металів; застосовується як складник сплавів для виготовлення хірургічних інструментів тощо; відкритий 1804 Теннантом.  Універсальний словник-енциклопедія
5. іридій — ІРИ́ДІЙ, ю, ч. Хімічний елемент, важкий тугоплавкий метал сірувато-білого кольору. Дорогоцінний метал іридій бере свою назву від грецького слова «ірис» — радуга (Цікава хімія, 1954, 82); Є серед них [металів] легкі, такі, як літій, ..  Словник української мови в 11 томах