іскра
і́скра
-и, ж.
1》 Найдрібніша світна частинка тіла, що горить, жевріє.
2》 перен. Блискуча цятка; блискітка.
3》 чого, перен., книжн. Найменший, але яскравий вияв якого-небудь почуття, здібності тощо.
4》 Короткочасний електричний розряд в газі.
Аж іскри з очей посипались — про запаморочення від болю (внаслідок удару по голові й т. ін.).
Іскра Божа — про чиє-небудь природне обдаровання.
Великий тлумачний словник сучасної української мови