Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
іслам —
ісла́м іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
іслам —
ісла́м (араб., букв. – покірність) одна з найпоширеніших у світі релігій. Заснована, за переказами, в 7 ст. пророком Мухаммедом (звідси одна з назв). Поширений у країнах Близького й Середнього Сходу, Північної Африки, Південно-Східної Азії.
Словник іншомовних слів Мельничука
іслам —
Монотеїстична релігія, творцем якої був Мугаммад (VII ст.); першими її прийняли араб. кочові племена Аравійського півостр.; і. виходить з традицій юдаїзму і християнства; визнає Аллага єдиним Богом...
Універсальний словник-енциклопедія
іслам —
ІСЛАМ (араб. — покірність, віддання себе Богу) — одна з світових релігій. Виник у VII ст. в Аравії і багато в чому визначив подальшу історію і культурне життя значної частини населення Азії, Африки і частково Європи. Поява І.
Філософський енциклопедичний словник
іслам —
МАГОМЕТА́НСТВО (релігія, яку, за арабськими легендами, заснував пророк Магомет у VІІ ст.), МУСУЛЬМА́НСТВО, ІСЛА́М. Секти існують у багатьох релігіях, наприклад у християнстві, мусульманстві, буддизмі тощо (з журналу); Іслам суворо регламентував побут віруючих (з журналу).
Словник синонімів української мови
іслам —
ІСЛА́М, у, ч. Магометанська релігія; мусульманство. Він визнавав за жінкою більші права, ніж дає їй іслам (Коцюб., II, 1955, 135); Кожна [релігія] висуває свого пророка-першонавчителя: християнство — Христа, юдаїзм — Мойсея, іслам — Магомета (Кол., Терен.., 1959, 235).
Словник української мови в 11 томах