ісландці

ісла́ндці

-ів, мн. (одн. ісландець, -дця, ч.; ісландка, -и, ж.).

Народ, що становить основне населення Ісландії.

Значення в інших словниках

1. ісландці — ІСЛА́НДЦІ, ів, мн. (одн. ісла́ндець, дця, ч.; ісла́ндка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Ісландії. Чимало тих ісландців, з якими ми познайомились, побували в СРСР (Літ. газ., 28.I 1958, 4).  Словник української мови в 11 томах