Значення в інших словниках
-
їдло —
див. їда
Словник синонімів Вусика
-
їдло —
ї́дло́ іменник середнього роду їжа діал.
Орфографічний словник української мови
-
їдло —
Ї́ЖА (те, що їдять люди, тварини), ЇДА́ розм., ПОЖИ́ВА розм., ПОЖИ́ВОК розм., ПОКО́РМ розм., СПОЖИ́ВА розм., ПОТРА́ВА рідше, СПОЖИ́ВОК рідше, СПОЖИ́ТОК рідко, ЇСТВО́ заст., ЇДЛО́ діал., З'Ї́ЖА діал., ПОЖИ́ТОК діал.; СТРА́ВА, ЇСТІВНЕ́, ЗАЖИ́ВОК заст.
Словник синонімів української мови
-
їдло —
Їдло́, їдла́, їдлу́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
їдло —
Ї́ДЛО́, їдла, сер., діал. Їжа (у 1 знач.). — Коли б же ти знав, як я скучив за простою козацькою стравою... за кулешем.. Ого! Оце їдло так їдло! (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 410).
Словник української мови в 11 томах
-
їдло —
Їдло, -ла с. Пища, ѣда. Драг. 307. Вх. Уг. А Прокіп наче ніч темна ходить, і вже тоді ні до їдла, ні до питва, ні до розмови. МВ. (О. 1862. ІІІ. 62).
Словник української мови Грінченка