їстовець їстове́ць -вця, ч., діал. Хворобливий апетит. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках їстовець — Їстове́ць, -вця́ м. Болѣзненный аппетитъ. Се в його їстовець. Ном. № 12224. Словник української мови Грінченка