ґ

невідм., с.

П'ята літера українського алфавіту на позначення приголосного звука "ґ" (вимовляється "ґе").

Значення в інших словниках

1. Ґ — (ґе). Як назва літери вживається в с. р.: початкове г, як назва звука вживається в ч. р.: проривний ґ.  Літературне слововживання
2. ґ — Ґ пред. = к. Ogon, Studien, 189. Добре ґ лежачій колоді і огонь пласти. Ном. № 4623. Їден ґ лісу, другий ґ бісу. Ном. № 6664.  Словник української мови Грінченка