ґвинтик

ґви́нтик

-а, ч.

Зменш.-пестл. до гвинт.

Значення в інших словниках

1. ґвинтик — Ґвинт, -та м. Бинтъ. А ми це вікно ґвинтом придавим. Канев. у. ум. ґвинтик. Десь тут ґвинтик лежав. Харьк.  Словник української мови Грінченка