ґотур

ґо́тур

-а, ч., зах.

Глухар.

Значення в інших словниках

1. ґотур — Готур, -ра и ґотур, -ра м. Глухарь, глухой тетеревъ, Tetrao urogallus. Шух. I. 237. Желех. --------------- Готур, -ра и ґотур, -ра м. Глухарь, глухой тетеревъ, Tetrao urogallus. Шух. I. 237. Желех. --------------- Ґотур, -ра м. = готур, Tetrao urogallus. Вх. Пч. II. 15.  Словник української мови Грінченка