ареал

Частина земної поверхні, або акваторії, в межах якої зустрічається таксон, або синтаксон.

Джерело: Словник термінів з агрофітоценології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ареал — [ареиал] -лу, м. (на) -л'і, мн. -лие, -л'іў Орфоепічний словник української мови
  2. ареал — Обшир, розлоги Словник чужослів Павло Штепа
  3. ареал — кн., (розселення) територія, терен, регіон, область, район. Словник синонімів Караванського
  4. ареал — -у, ч., книжн. Територія поширення чого-небудь, напр. виду тварин, рослин та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ареал — ареа́л (від лат. area – площа, простір) зона поширення видів тварин, рослин, корисних копалин, мов, діалектів тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. ареал — АРЕА́Л, у, ч. Територія поширення кого-, чого-небудь (напр., етносів, етнічних мов, виду тварин, рослин). Під етнічним ареалом розуміється наявність у національної меншості території в межах певної держави... Словник української мови у 20 томах
  7. ареал — ареа́л іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  8. ареал — Зона поширення певних видів тварин або рослин; обшир орної землі в одиницях виміру (напр., в га). Універсальний словник-енциклопедія
  9. ареал — АРЕА́Л, у, ч., книжн. Територія поширення чого-небудь, напр. виду тварин, рослин та ін. Серед сільськогосподарських культур картопля має найбільший ареал поширення (Картопля, 1957, 8). Словник української мови в 11 томах