гумус

Комплекс органічних речовин ґрунту: гумінових кислот, гуміну, полі фенолів, вуглеводів, та ін.

Джерело: Словник термінів з агрофітоценології на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гумус — гу́мус іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. гумус — Комплекс органічних сполук ґрунту; продукт процесу гуміфікування (гниття) решток рослин і тварин; підвищує родючість ґрунту, поліпшує його структуру; одне з джерел поживних елементів для рослин. Універсальний словник-енциклопедія
  3. гумус — ГУ́МУС, у. ч. Складова частина грунту, утворена з перегнилих рослинних і тваринних решток внаслідок життєдіяльності грунтових мікроорганізмів. Гумус містить майже весь грунтовий азот і 60 процентів фосфору, а також ряд інших поживних елементів (Колг. село, 23.III 1956, 3). Словник української мови в 11 томах
  4. гумус — -у, ч. Складова частина ґрунту, утворена з перегнилих рослинних і тваринних решток внаслідок життєдіяльності ґрунтових мікроорганізмів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. гумус — ПЕРЕГНІ́Й (складова частина ґрунту, утворена з перегнилих органічних решток), ГУ́МУС спец. Коли до цього суглинку додати на ямку по два цебри чорнозему з перегноєм, саджанці підуть рости (О. Донченко); Висихає земля, Вимулюється водою, позбавлений опіки дерева, родючий гумус (М. Грушевський). Словник синонімів української мови
  6. гумус — Перегній Словник чужослів Павло Штепа
  7. гумус — гу́мус (від лат. humus – грунт) органічна частина грунту, яка утворюється при гуміфікації. Інша назва – перегній. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. гумус — Гу́мус, -су Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. гумус — Гумус — humus — Humus — органічна частина ґрунту, яка утворюється при гуміфікації. Інша назва — п е р е г н і й. Гірничий енциклопедичний словник