інгібітор

Значення в інших словниках

1. інгібітор — -а, ч., спец. 1》 хім. Речовина, що сповільнює перебіг хімічних реакцій або припиняє їх. 2》 біол. Речовина, що пригнічує активність ферментів в організмі, а отже, гальмує біологічні процеси. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. інгібітор — Речовина, яка зменшує швидкість хіміч. реакції; і. застосовують як домішки до пластмас, ґуми тощо — сповільнюють їх старіння, — а також як домішки до води в системі, напр., центрального опалення — сповільнюють корозію труб. Універсальний словник-енциклопедія
3. інгібітор — Ингибитор — inhibitor — Іnhibitor — речовина (присадка), що сповільнює чи зупиняє перебіг хімічних реакцій окиснення, полімеризації, корозії металів, а також біохімічних і фізіологічних процесів. В гірництві застосовується для гальмування хім. Гірничий енциклопедичний словник
4. інгібітор — інгібі́тор іменник чоловічого роду речовина, яка сповільнює хімічну реакцію Орфографічний словник української мови
5. інгібітор — ІНГІБІ́ТОР, а, ч., спец. Речовина, що сповільнює хід хімічних реакцій або припиняє їх. Сповільнювачі взаємодії між металами й кислотами мають назву інгібіторів (Цікава хімія, 1954, 51). Словник української мови в 11 томах