Маген-Давид

(івр. — щит Давида)

Шестикінцева зірка, складена з двох накладених один на одного рівнобічних трикутників (синонім — могендоід). Являлась містичним знаком в неолітичних культурах, де символізувала шість сторін світу: крайні точки сходу і заходу сонця в дні зимового і літного сонцестоянь, північ та південь. Запозичена з культури Стародавнього Дворіччя і Вавілона, де була солярним знаком, і, отримавши назву "Зірка Давида", стала емблемою іудаїзму та сіонізму, знаком єврейських гетто. Два переплетені світлий і темний трикутники у алхіміків вважались взаємодією небесного досконалого і земного гріховного. Також була емблемою стародавнього братерства "Діонісійських архітекторів", що споруджували видатні будівлі в античну епоху. Під час Хрестових походів її занесли в Західну Європу, де вона стала однією з емблем масонів ("вільних каменярів"), внаслідок чого її зображення впліталось в орнаментику романських і готичних соборів. Знак теж зустрічається в пам'ятках мусульманського зодчества.