акведук

(лат. — вода ведеться)

Споруда у вигляді низки монументальних мостів, естакад чи стін з влаштуванням у верхній частині жолобу, лотока або труби для проведення водоводу, що прокладався від віддаленого і високо розташованого джерела через яри, ущелини, річки, дороги і поля до значного населеного пункту. У Старому Світі відомі з 2-го тис. до н. е. (Мікени), найвідоміші акведуки споруджувались спочатку етрусками, а потім у Стародавньому Римі. Мали місце також у Стародавній Америці.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. акведук — АКВЕДУ́К, а, ч. Надземна кам'яна або залізобетонна споруда, міст для переведення водопровідних труб, зрошувальних і гідроенергетичних каналів через глибокі яри, ущелини, долини рік, залізниці та шосейні шляхи. Словник української мови у 20 томах
  2. акведук — акведу́к (лат. aquaeductus – водопровід, від aqua – вода і duco – веду) мостова споруда для переведення водопроводів, зрошувальних і гідроенергетичних каналів через глибокі яри, міжгір’я, залізниці. Словник іншомовних слів Мельничука
  3. акведук — акведу́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  4. акведук — Ринва Словник чужослів Павло Штепа
  5. акведук — -а, ч. Надземна кам'яна або залізобетонна споруда, міст для переведення водопровідних труб, зрошувальних і гідроенергетичних каналів через глибокі яри, ущелини, долини рік, залізниці і шосейні шляхи. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. акведук — АКВЕДУ́К, а, ч. Надземна кам’яна або залізобетонна споруда, міст для переведення водопровідних труб, зрошувальних і гідроенергетичних каналів через глибокі яри, ущелини, долини рік, залізниці і шосейні шляхи. Словник української мови в 11 томах
  7. акведук — Самоплинний водотяг, яким воду з джерел підводять до потрібних місць, використовуючи природні перепади висот рельєфу; відомий у стародавньому світі та середньовіччі; найдосконалішими були рим. а. із характерними кам'яними аркадами (ск., Пон-дю-Ґар біля Німа, Франція, 16 до н.е.). Універсальний словник-енциклопедія